Виставка «Навколо нас море вогню. Долі цивільних євреїв під час повстання у Варшавському гетто»

«Навколо нас море вогню» — перша виставка про повстання у Варшавському гетто, що показує його з точки зору цивільних мешканців. Під час повстання вони спустилися до бункерів і укриттів, протистояли німцям і запровадженій ними системі вбивства беззахисних у таборах смерті. Замість йти до транспорту до депортації, вони ховалися. Їхній мовчазний опір був таким же важливим, як і зі зброєю в руках

Płonące getto warszawskie z odwróconym napisem (kolejność czytania od prawej do lewej): Wokół nas morze ognia.
Copyrights
fot. Muzeum Historii Żydów Polskich
Wejście na wystawę "Wokół nas morze ognia". Nad nim data 19.04.1943. W tle zwiedzający podczas wernisażu.
Copyrights
fot. M. Jaźwiecki / Muzeum Historii Żydów Polskich
Na ścianie wiszą zdjęcia bohaterów wystawy "Wokół nas morze ognia".
Copyrights
fot. M. Jaźwiecki / Muzeum Historii Żydów Polskich
Ciasne pomieszczenie z cytatami na ścianie na wystawie "Wokół nas morze ognia".
Copyrights
fot. M. Jaźwiecki / Muzeum Historii Żydów Polskich
Ciemne pomieszczenie. Zdjęcie oka na wystawie "Wokół nas morze ognia".
Copyrights
fot. M. Jaźwiecki / Muzeum Historii Żydów Polskich
Ciemne przestrzenie na wystawie "Wokół nas morze ognia" - podświetlone jedynie krawędzie ścian w korytarzu.
Copyrights
fot. M. Jaźwiecki / Muzeum Historii Żydów Polskich
Łuna nad płonącym gettem warszawskim - ujęcie z dachu kamienicy przy ul. Kredytowej 9 na rogu pl. Dąbrowskiego.
Copyrights
Łuna nad płonącym gettem warszawskim - ujęcie z dachu kamienicy przy ul. Kredytowej 9 na rogu pl. Dąbrowskiego, kwiecień 1943 r. Fot. Z. Borowczyk, Muzeum Historii Żydów Polskich POLIN, dar Edwarda Borowczyka za pośrednictwem Haliny Kobyłeckiej
Klisza fotograficzna ze zbiorów Muzeum POLIN. Przedstawia płonące getto warszawskie.
Copyrights
Łuna nad płonącym gettem warszawskim - ujęcie z dachu kamienicy przy ul. Kredytowej 9 na rogu pl. Dąbrowskiego, kwiecień 1943 r. Fot. Z. Borowczyk, Muzeum Historii Żydów Polskich POLIN, dar Edwarda Borowczyka za pośrednictwem Haliny Kobyłeckiej

Після героїв виставки залишилися тільки слова

Виставка, яку ми відкриваємо напередодні 80-ї річниці вибуху повстання у Варшавському гетто, буде багато в чому унікальною. Перш за все автор концепції виставки проф. Барбара Енгелькінг і кураторка Зузанна Шнепф-Колач створювали експозицію на основі досвіду цивільних осіб, що був зафіксований в їхніх нотатниках чи щоденниках, під час або після закінчення повстання. Слова – це майже все, що від них залишилося, єдиний слід цих людей.

Завдяки словам ми відновлюємо пам’ять про Анонімну авторку, яка переховувалася в бункері біля вулиці Мила 44, про лаборантку Стеллу Фідельсайд, яка народила сина в бункері, і 17-річного Леона Найберга, який повернувся в гетто, дізнавшись, що там планується повстання. Нарешті – ми дізнаємося історію Хени Кучер (сьогодні Кристина Будницька). Вона – одна з небагатьох людей, живих донині, і тих хто пам’ятає повстання. На виставці вона поділиться з нами історією своєї родини – своїх батьків і сімох братів і сестер, убитих у гетто.

Виставка розповідає про історію, яка сталася тут: у Варшаві, в районі  Муранов. На місці, де нині знаходиться Музей POLIN. Вона розповідає про долі близько 50 000 мирних жителів, які під час повстання ховалися в лабіринті бункерів і укриттів. Сліди історій цих людей досі залишаються під поверхнею землі.

Досвід життя в бункері

Ми покажемо, як виглядало повсякденне життя в бункері: в яких умовах мешкали люди та з ким ділили укриття, як вирішували рутинні справи чи задовольняли потреби. Завдяки сценографії Малгожати Шчесняк і Саскії Хельманн ми «доторкнемося» до досвіду перебування в бункері: темряви, спеки палаючих стін, браку простору та повітря. Нас супроводжуватиме музичний пейзаж Павла Микетина, який надихався 11-річною піаністкою Йосимою Фельдшух, яка померла від запалення легенів у криївці на арійській стороні на третій день повстання.

Ми розкажемо про стосунки між тими, хто переховується, про їхні почуття та емоції. З одного боку – про конфлікти, страх, моменти паніки, відсутність надії, відчуття покинутості та байдужості світу до їх долі та усвідомлення втраченого життя; з іншого — про потребу в любові, близькості та свободі волі, про відповідальність за інших. Бажання жити, рятувати себе та своїх близьких, створювати спільноту, члени якої підтримують і захищають один одного, також є одним зі способів протистояння злу.

Не будь байдужим

Ми розповідаємо цю історію також з думками про сучасний світ: про людей, чиї будинки горять, які змушені тікати в невідомість у пошуках порятунку для себе та своїх близьких, які почуваються самотніми, безсилими та покинутими. Таким чином, ми ставимо питання, що важливі в сучасному світі: як ми поводимося перед лицем смерті? Що відчувають люди, відсторонені від суспільства, оточені байдужістю чи зневагою, «потопельники» (як писали про себе багато героїв і героїнь вистави), для яких немає порятунку? Як ми можемо протистояти злу, дати йому відсіч? Що таке байдужість і до чого вона призводить? Чи соромимося ми бути свідками страждань інших?

Зважаючи на складну тематику виставки, вона рекомендована особам від 14 років. Екскурсія супроводжується аудіо, зміст якого може викликати сильні емоції.

У просторі виставки є малі затемнені кімнати, перебування в яких може викликати дискомфорт.

Виставковий простір пристосований для відвідувачів з інвалідністю, але пересуватися в інвалідному візку подекуди може бути складно.

 

Важливою частиною виставки є спеціально створена аудіостежка (польською та англійською мовами), яка містить фрагменти щоденників та спогади героїв виставки, записані акторами, а також музику, створену спеціально для виставки Павлом Микетином – відомим композитором, лауреатом премії Європейської кінопремії за фільм «I.O.» Єжи Сколімовського (номінований на «Оскар»). Запрошуємо відвідати виставку з навушниками та приймачем, які можна отримати в касі (вартість включена до ціни квитка на виставку). У день безкоштовного входу – четвер – вартість оренди обладнання 10 злотих.

Фрагменти аудіостежки можна послухати в міні-репортажі з відкриття виставки.

  • Кураторка: Зузанна Шнепф-Колач
  • Авторка концепції виставки: проф. Барбара Енгелькінг
  • Організаційна кураторка: Агата Полак
  • Проєкт сценографії: Малгожата Шчесняк, Саскія Хеллман
  • Графічний проєкт: Рената Мотика
  • Звуковий пейзаж: Павел Микетин
  • Сценарій і режисура аудіосфери: Вавжинец Костшевськи
  • Key Visual: Марчин Віха, Томаш Фрич
  • Проєкт освітлення: Даріуш Адамскі
  • Художня інсталяція: Йоанна Райковська
  • Мапи: Павел Вешпіньски
  • Анімація: Бартош Конєчни
  • Замовлення: Катажина Вонс, Марта Янішевська-Стефаник
  • Консультанти:
    • Миколай Грінберг
    • Агнєшка Хаска
    • Марта Янчевська
    • Барбара Кіршенблат-Гімблетт
    • Пьотр Ковалік
    • Яцек Леончак
    • Даріуш Лібьонка
    • Кшиштоф Персак
    • Аліна Скібінська
    • Даріуш Стола

Powiązane artykuły