(Пост)ЄВРЕЙСЬКИЙ... Штетл Опатів очима Маєра Кіршенблата

Виставка «(пост)ЄВРЕЙСЬКИЙ» інспірована творчістю Маєра Кіршенблата, єврея, який народився в Опатові в 1916 році, звідки в 1934 році емігрував до Канади. У 1990-х роках, під впливом своєї доньки Барбари, він почав замальовувати свої дитячі спогади. Завдяки своїй феноменальній пам'яті Маєр дуже детально відтворив світ опатівських євреїв. У роботах художника ми знаходимо тісний зв'язок з місцем, де він виріс.

Маєр Кіршенблат стане головним героєм і гідом виставки. Його картини дозволять нам відкрити для себе світ єврейської дитини з довоєнного штетла, а також зануритися в непросту історію цілої громади. Здавалося б, радісні картини не позбавлені критики соціальних відносин та економічних реалій, в яких він зростав. Вони також провокують питання про те, що сталося з єврейським світом.

Маєр Кіршенблат вважається художником-аматором, а його творчість - непрофесійним або народним живописом. Однак ми називаємо його народним художником та істориком своєї громади - своєрідним, низовим і локальним. Пов'язаним з минулим спільноти, з якою він себе ідентифікує.

Сучасний Опатів багато в чому дуже далекий від спогадів Маєра. Однак у місті збереглися поодинокі приклади дерев'яної архітектури, характерні для довоєнних єврейських містечок. За допомогою місцевих активістів та ентузіастів кураторки пішли слідами Маєра - натрапили на змінені, але все ще видимі ознаки життя в колишньому штетлі. Джерелом інтересу для творчинь виставки були переважно вже зруйновані будинки: часто призначені на знесення, розвалені або розібрані на окремі дошки. Саме з деревини, вилученої з опатівських будинків, була створена сценографія виставки.

Важливим елементом виставки є необхідність просвітницької роботи про будівлі та елементи, характерні для старих штетлів, а також шанобливе ставлення до їхніх залишків. Ерозія дерев'яної спадщини, яку ми можемо спостерігати в Опатові, зачіпає майже всю Польщу.

До чого варто бути чутливими, коли йдеться про міський простір? Як дбати про сліди, що збереглися, і мудро культивувати пам’ять? Відповіді на ці питання ми будемо шукати на виставці та в супровідній програмі.

Порятунок деревини з Опатова - це лише один з багатьох заходів, пов'язаних зі збором слідів матеріального минулого євреїв з містечка Маєра. На виставці також будуть представлені об'єкти, отримані від колекціонерів та приватних дарувальників. Звичайні та повсякденні речі, а також сакральні та дорогоцінні, сьогодні - осиротілі. Постєврейські об'єкти.

Виставка доповнена сучасними фотографіями, що документують сліди мезуз, сукк чи будівлі хедеру, в якій зараз знаходиться магазин будівельних матеріалів та комунальне житло. Також тут можна познайомитися з фотодокументацією цвинтаря і мацев, якими досі частково вимощені береги річки Опатівка. Важливим елементом виставки буде відеоматеріал, що демонструє результати геодезичного сканування колишньої єврейської мікви, де зараз  розташовується фабрика цукерок.

Ми також показуємо мистецькі роботи, що пов’язані з творчістю Маєра Кіршенблата. Серед них – друк на тканині Юстини Соколовської. На аверсі кожної роботи художниця розмістила обрану сцену, інспіровану картинами Маєра. Натомість на звороті - еквівалент історій, що трапилися пізніше на тому ж місці. Ізраїльська художниця Варда Мейдар, донька Маєра Лустмана, єврея з Опатова, який пережив Голокост, відтворила карту Опатова у вигляді вишивки. Натхненням для неї став план міста на їдиш, опублікований у Книзі пам'яті Опатова.

Визначення «пост-єврейський» майже автоматично викликає в пам'яті уточнення: «власність». Це важлива, але не головна тема нашої виставки. Перш за все, ми хочемо, щоб цей термін був зрозумілий відвідувачам у контексті відновлення пам'яті. Ми хочемо нагадати, що місця чи речі, показані на виставці, мали певні функції і були чиєюсь власністю. Власністю осиротілою, покинутою, без законного спадкоємця, що залишилась із порожнечею від колишнього власника, позбавленою пам'яті, збереженої в предметах і просторах.

За допомогою виставки ми також відновлюємо імена та прізвища людей, пам'ять про яких у певному сенсі перекреслили, наклеївши ярлик «пост-єврейське» на все, що вони залишили після себе. Ми заповнюємо пост-єврейську порожнечу постатями, життя яких обірвав Голокост. Ми відновлюємо пам'ять про колишніх мешканців Опатова.

Дужка, в яку ми беремо префікс «пост», дозволяє нам вийти за межі політичних суперечок про минуле і виокремити з терміну «пост-єврейський» найважливіший елемент. «(пост)ЄВРЕЙСЬКИЙ» - це історія про єврейські місця та їхніх мешканців. Сформульована таким чином, назва відновлює їхню ідентичність, повагу та пам'ять.

У просторі вистави передбачено місце для відпочинку. Інсталяція «Tisz-стіл»  нагадуватиме нам про єврейські традиції та безтурботні часи проведені за спільним столом. Відвідувачі дізнаються більше про Маєра Кіршенблата та його унікальні стосунки з донькою. Прослухають уривки з розмов, які Барбара Кіршенблатт-Гімблетт вела з батьком і записувала протягом понад 40 років. Також тут будуть представлені особисті речі Маєра - фотографії та документи зі шкільних часів.

Натхненні феноменом малювання з пам'яті, ми розмістили біля столу екран, на якому кожен відвідувач може намалювати свої дитячі спогади. Для цього ми використаємо спеціальний додаток, що імітує процес малювання на полотні. Перевтілитися в художників і живописців нам допоможуть готові ескізи фрагментів картин Маєра. 

Пропонуємо також відвідати виставку з сімейним аудіогідом. Юстина Беднарек - відома авторка дитячої літератури - створила текст  для дитячої стежки, мандрівки колишнім єврейським містечком. Нашим гідом буде маленький Маєр - допитливий і дотепний хлопчик у небесно-блакитному кептарику. З його допомогою відвідувачі дізнаються про елементи єврейських свят, родинні звичаї чи старовинні ігри. Вони поринуть у світ спогадів, образів і звуків. Виставка також включатиме елементи, які спонукатимуть до дії наймолодших відвідувачів: складання картинок за допомогою магнітних пазлів або розвиваючих кубиків. Діти можуть спробувати себе в ролі художників.

Сімейний аудіогід розрахований на дітей віком від 4 до 10 років. Він  входитиме у вартість квитка. Доступні мови: польська, англійська та українська.

• Кураторки: др., Наталія Ромик, др., Юстина Кошарська-Шульц у співпраці з професором Барбарою Кіршенблат-Гімблет;
• Організаційна кураторка: Катажина Томчак-Висоцька;
• Кураторська співпраця: Агата Корба;
• Проєкт: колектив «SENNA» (Наталія Ромік, Пьотр Яковенко, Себастьян Кухарук);
• Мистецькі інсталяції: Варда Мейдар, Юстина Соколовська;
• Співорганізатор: Асоціація Єврейський історичний інститут у Польщі.