Героїзм самого життя. Інша сторона пам'ятника
Коли в 1948 році був відкритий пам'ятник героям гетто, його фронтальну частину, яку Натан Рапопорта назвав «Бій» і яка зображувала людей, що борються зі зброєю в руках, було вкрито білим полотном. Під час урочистої церемонії увага була сконцентрована на лицьовій стороні пам’ятника, маргіналізувавши реверс, на якому розміщено барельєф під назвою «Хода на знищення». Таким чином було підкреслено той аспект історії про гетто, який переконує, що єдиною формою героїзму була і залишається збройна боротьба.
- 16 квітня 2023 року (неділя), год 12.00
- Пам'ятник героям гетто біля Музею POLIN
- Вхід вільний
Фізичний акт відкриття створив певний символізм для щорічного повторення цього жесту, з яким ми не можемо порадити собі до сьогодні. Розташування барельєфів і їхнє значення повинні були б говорити про те, що є дві протилежні можливості - або збройна боротьба, або неминуча смерть у ході до знищення. Насправді обидва призводили до одного і того самого. Обидва – це історія такої самої єврейської долі.
Мистецький активізм Зузанни Херцберг спрямований проти цього поділу та є продовженням діяльності мисткині, спрямованої на усвідомлення того, що існує багато форм опору, що само життя було героїзмом, особливо в екстремальних умовах гетто.
Актом спротиву був сміх, повсякденна турбота про гігієну та зовнішній вигляд, а також радість від дрібниць. Губна помада та карабін не мають протистояти одне одному, коли ставка в грі на пам’ять – адекватний, правдивий і емоційний опис часів Голокосту.
Усі євреї та єврейки з Польщі є нащадками людей, які чинили такий опір. Несемо частинку їхнього болю, безсилля перед минулим, а також надію, волю до гідного життя та турботу, щоб це ніколи не повторилось – ніколи і ні з ким!
Інший бік пам’ятника, що виходить на сьогоднішню вулицю Заменгофа, не тільки менш видимий, але й менш відомий. Він так і не став зображенням, що супроводжує урочисті свята. Цьогорічна 80-та річниця повстання у Варшавському гетто є гарним приводом повернутися до нього – і через кілька десятиліть завершити незавершене відкриття. Через перформативну мистецьку акцію, що включена до формули офіційних святкувань, буде привернуто увагу до необхідності змін у способі оповідання про історію – не лише як про історію, написану через збройну боротьбу, але також через наполегливість і опір мирного населення героїзм самого життя.
Команда проекту:
Зузанна Херцберг – міждисциплінарна мисткиня, художниця та дослідниця. Її мистецька практика складається з живопису, перформативних дій, тканини та асамбляжів Вона є авторкою інсталяцій та колажів з використанням архівних джерел. Є учасницею індивідуальних і колективних практик протидії дискримінації та насильства щодо маргіналізованих людей і груп. У 2018 році отримала докторський ступінь на факультеті графіки Академії образотворчого мистецтва у Варшаві («Простори незнання», 2018).
Брала участь у багатьох виставках у Польщі та за кордоном. Її міждисциплінарний мистецький проект «Волонтери свободи» про євреїв-учасників інтернаціональних бригад був представлений у рамках виставки «Незалежні. Жінки та національний дискурс» у Музеї сучасного мистецтва у Варшаві (2018/19), на виставці «Difficult Pasts. Connected Worlds» в Латвійському музеї в Ризі (2020/2021), а потім у Національній картинній
галереї у Вільнюсі (2022). Дослідницький мистецький та активістський проект під назвою «Mechica. Індивідуальний та колективний опір жінок під час Голокосту» був виставлений у Музеї Історії Польських Євреїв Polin у Варшаві (2019) у рамках програми «Still Present!», 12 Бієнале сучасного мистецтва в Берліні (2022) та в Центрі єврейської історії в Нью-Йорку (2022/23).
Зараз вона продовжує дослідження та реалізовує мистецький проект про єврейок-анархісток. Її роботи знаходяться в приватних колекціях та колекціях інституцій.
Ева Хоміцька, Музей POLIN – куратор проекту.
Аліція Качмарек-Полавська, Музей POLIN – продюсер проекту.
