Турбота про Світло: Час, що маємо. Час, яким ми є. Пам'ять, яку бережемо

З 6 до 16 січня на поверсі +1 Музею POLIN ви зможете побачити інсталяцію Тетяни Богуславської під назвою «Турбота про світло. Час що маємо, Час яким ми є, Пам'ять, яку бережемо», в якій мисткиня розповідає про війну, що триває в Україні.

• 8 січня (неділя) о16.30 запрошуємо на зустріч з Тетяною Богуславською та кураторську екскурсію по інсталяції;
• Екскурсія українською мовою з перекладом польською;
• Інсталяція доступна до огляду до 16 січня;
• Вхід вільний. 

Тетяна Богуславська про інсталяцію:

"Знайомство з музеєм, його департаментами, колекціями, масштабними проектами та основною експозицією, стало особливим досвідом, який можна охарактеризувати як темпоральний, і я виокремлюю такі його наступні складові.

Повернення відчуття часу, його тяглості, тривалості. Огляд основної експозиції, що присвячена тисячі років історії польських євреїв, зосередження погляду на історії іншого народу, який пройшов крізь чимало трагедій, порівняння з українською історією, їх перетини, надають можливість певної дистанції. Для мене (як і для багатьох інших) час наче зупинився з початком повномасштабної війни, і отримати відстань з якої можна осмислити та артикулювати засобами мистецтва те, що відбувається, виглядає вкрай ускладненим.

Завдяки кураторській роботі та іммерсивним технологіям основної експозиції, що запрошують глядача дізнатися глибше і більше, час від часу втрачаєш відчуття свого власного віку, і поруч із дітьми відкриваєш для себе нове. Це важливий досвід, який повертає усвідомлення, що ми є власне часом, і поєднуємо в собі минуле, теперішнє і майбутнє.

Неймовірна робота працівників і відділів музею зі збереження пам'яті, як матеріальної так і нематеріальної, відкритий доступ до величезної бази відео інтерв'ю, свідчень та інформації, довіра людей та їх внески у колекцію музею - все це живий організм пам'яті і культури, який дивує і повертає впевненість в перемогу світла та життя над усіма машинами смерті.

І останнє, але не менш важливе – враження від архітектурного проекту Rainer Mahlamäki, який поєднує в собі зовнішню строгість із вираженням життєвої сили, волі та свободи, разом зі символічним мостом пам'яті, що поєднує дві частини музею. Тож роботи, які будуть представлені в музеї, створені безпосередньо із вивченням та взаємодією з простором музею, його особливостями, діалогом з ним – змістовним і просторовим, що пов'язані між собою. Я виокремлюю три локації, які було обрано для створення робіт, відповідно, їх тематичні назви-коди – «Час, який маємо», «Час, яким ми є», «Пам'ять, яку бережемо».

«Час, який маємо» – робота створена в окремому скляному кубі-галереї, перетвориться на простір для осмислення часу, наслідків війни та діалогу. Зокрема я прагну зіставити декілька часів водночас – минулі п'ять місяців (липень-листопад) у Києві за повномасштабної війни, місяць (грудень) у Варшаві, тексти Дебори Фогель, Зігмунта Баумана, 1930 і 2011 року відповідно. Зрештою, я хочу створити простір, в якому люди можуть спілкуватися про важливе, свій досвід війни, а це все лише може слугувати певними відправними пунктами, довіри і відкритості.

«Час, яким ми є» – site-specific інсталяції, рішення яких великою мірою натхненне простором музею.

«Пам'ять, яку бережемо» – робота присвячена пам'яті загиблих внаслідок російських атак українців .

«Турбота про світло» – назва, що об'єднує для мене всі роботи. Україна проходить зараз дуже складний зимовий період, коли Росія продовжує вбивати цивільне населення і атакувати енергетичну систему, всі служби постійно працюють на її відновлення, люди залишаються без тепла, електроенергії і води взимку. Тому ця назва охоплює буквальний і метафоричний сенси – ми опікуємося світлом, маємо вберегти його в собі попри все, це велика відповідальність та завдання".

Oрганізатори: