Rocznice i święta
1.08.1944

Євреї і Варшавське Повстання

Zdjęcie archiwalne - powstańcy idą ulicą Warszawy. Niosą sztandar Polski.
fot. Stefan Bałuk, Godzina "W" 1 sierpnia 1944 r. / domena publiczna

1 серпня о 17:00, коли почалося Варшавське повстання, у місті перебувало кілька тисяч євреїв. На так званій арійській стороні переховувалися ті, кому в різний спосіб до того часу вдавалося уникати злочинної машини Голокосту. Серед них у Варшаві та околицях перебували кілька десятків бійців, пов'язаних з Єврейською бойовою організацією.

До початку повстання до столиці прибули також люди з бойовим досвідом, отриманим у партизанських загонах. До повстанців мали приєднатися євреї з Південної та Західної Європи, яких планувалося звільнити з табору «Ґенсювка». Загальну кількість євреїв, які брали участь у Варшавському повстанні, важко підрахувати, оскільки частина з них вступила в бій під чужими прізвищами.

Контакти єврейських бійців з польським підпіллям, що були встановлені ще до початку повстання у Варшавському гетто і через діяльності "Жеґоти" (Ради допомоги євреям), стали в нагоді після ліквідації гетто. Значна частина бійців Єврейської бойової організації задекларували свою волю і бажання боротися з німцями. Однак ідеологічні розбіжності та різні уявлення про методи політичної діяльності не сприяли співпраці. Спроба створити єврейський бойовий підрозділ в рамках Армії Крайової, здійснена через кілька місяців після повстання в гетто, закінчилася невдачею. На 1 серпня організаційні структури мала лише Єврейська бойова організація, яка отримала бойовий досвід під час боїв у гетто. Звернення Іцхака Цукермана («Антка»), виголошене на початку Варшавського повстання до всіх євреїв столиці, закликало їх до боротьби, вказуючи на спільність мети.

Євреї воювали пліч-о-пліч з Армією Крайовою, а також у структурах Армії Людової. Взвод Єврейської бойової організації  брав участь у важких боях у різних частинах Варшави, в тому числі у Старому місті та на Жолібожі. Євреї платили кров’ю, воюючи в різних групах і загонах у всіх районах міста, охоплених повстанням. Виконували також санітарні та допоміжні функції. Серед бійців Варшавського повстання багато імен видатних єврейських бійців та діячів, серед яких: Марек Едельман і Самуель Вілленберг, що втік з табору смерті в Треблінці.

«Таким чином, була ще раз задокументована спільність ідеалів, за які поляки і євреї боролися проти німців», - написав у своїй заяві генерал Тадеуш «Бор» Коморовський, командувач Армії Крайової того часу (цит. за: B. Engelking і D. Libionka, «Żydzi w powstańczej Warszawie»).