Історія: від ідеї, через OHEL до Музею POLIN

1. Народження ідеї 1993–1998

Як з'явилася ідея створення музею POLIN? Звичайно, завдяки постійним дискусіям та новим питанням. Питанням про те, навіщо створювати такий музей у Польщі та де саме його будувати. Також важливо було зрозуміти, чи стане він наступним Музеєм Голокосту, чи Музеєм життя. У той час ключову роль для появи музею відіграло Об’єднання Єврейського історичного інституту в Польщі. Саме в його оточенні зародилася ідея створення нашої інституції, яка також розвивалася як соціальна ініціатива до 2005 року.

Натхненням для створення Музею історії польських євреїв став Музей Голокосту у Вашингтоні, відкритий у 1993 році. Церемонію відвідала  директорка з організації та інформації Єврейського історичного інституту Гражина Павляк. Після повернення до Польщі вона запропонувала створити при Асоціації Єврейського історичного інституту «Музей Життя», який представлятиме історію євреїв у Польщі.

І саме в 1993 році для популяризації проєкту нашого музею був заснований Міжнародний почесний комітет. Комітет очолили колишній президент Ізраїлю Хаїм Герцоґ і бізнесмен і філантроп, президент Фонду Лаудера Рональд С. Лаудер. У наступні роки комітет складався з керівників єврейських організацій світу та політиків, у т.ч. Яна Новака-Єзьоранського, Яна Карського, Збігнєва Бжезінського.

Згодом комітети були створені в Нью-Йорку – у 1994 році, у Німеччині та Польщі – у 1995 році. У 1996 році було офіційно створено проєктну групу, тобто Комітет планування Музею історії польських євреїв. Він мав створити програму музею та керувати проєктом. На стіні, поруч із текстом на цю тему було розміщено копію постанови Правління Єврейського Історичного Інституту про створення колективу разом зі списком осіб, які увійшли до Комітету.

1997 рік став однією з віх проєкту: 17 квітня за рішенням мера Варшави Марціна Свенцицького місто передало Асоціації Єврейського історичного інституту земельну ділянку біля Пам’ятника Героям Гетто для будівництва музею. У 1998 році Асоціація Єврейського історичного інституту та Польський комітет Підтримки Будівництва Музею організували концерт нью-йоркського керівника церковного хору Йозефа Мальованого у Королівському замку у Варшаві. Серед гостей в аудиторії були Олександр Квасневський та представники польського уряду. Це був перший культурний захід для популяризації проєкту.

1998 рік також став роком початку програмних робіт. Однією з головних проблем була відсутність або неповнота збережених історичних джерел та предметів. Це призвело до рішення надати музею наративний характер, де відправною точкою для виставки стає не колекція, а розказана історія, для оповіді якої підбираються матеріали та експозиційні носії.

2. Розробка проєкту 1998–2004

Наступний етап роботи був зосереджений на питаннях про адресатів музею, про історію, яку розповість постійна експозиція, і про спосіб передачі цієї історії. У 1999 році було створено Музейну раду під керівництвом Маріана Турського, голови Асоціації Єврейського історичного інституту. Його членом був, зокрема, професор Владислав Бартошевський, тодішній міністр закордонних справ. Саме тоді було створено сайт музею та перші рекламні матеріали.

Одночасно з початком дослідницьких робіт шукали дизайнерів для постійної експозиції. Було налагоджено співпрацю з лондонською компанією Event Communications. Однак офіційно проєктні роботи почалися лише у 2001 році.

3. Прорив – 2005 рік

Багаторічні зусилля Асоціації Єврейського історичного інституту в Польщі принесли свої плоди 25 січня 2005 р. Того дня з ініціативи тодішнього президента Варшави Леха Качинського за домовленістю з міністром культури було створено музей у формі державно-приватного партнерства. Угоду, на основі якої було засновано спільно фінансовану культурну установу, підписали Лех Качинський, міністр культури та національної спадщини Вальдемар Домбровський та віцепрезидент Асоціації Єврейського історичного інституту, професор Єжи Томашевський.

Незабаром після підписання угоди про створення музею було оголошено міжнародний конкурс на проєкт будівлі. Ретельно підготовлена конкурсна документація містила інформацію про місію музею, необхідність врахування контексту місця та концепції постійної експозиції, яка розташовувалася під землею. Роботи, подані на конкурс, оцінювало міжнародне журі, до складу якого увійшли архітектори, представники Асоціації Єврейського історичного інституту та Міністерства культури.

До фіналу конкурсу пройшли 11 робіт. Результати конкурсу були оголошені 30 червня 2006 року. Перемогла робота Райнера Маламакі з Фінляндії. Журі обґрунтувало вердикт такими словами:

«Восьмикутна будівля, спроєктована так, що з неї відкривається доволі незвичний вид, як на пам’ятник, так і на парк. Цю драматично вигнуту будівлю, стилізовану вапняком і осяяну світлом зверху, можна було б порівняти з Червоним морем, чиї води розійшлися і пропустили Мойсея та єврейський народ під час виходу з Єгипту. Також вид будівлі можна інтерпретувати як обряд проходження або трансцендентності між довгою дорогою польсько-єврейської історії та символічним входом у мирне майбутнє».

У 2006–2011 роках перший директор інституції Єжи Гальберштадт, відіграв ключову роль у створенні музею. Від імені Асоціації Єврейського історичного інституту з 1999 по 2011 рік він керував усією роботою зі створення музею, спочатку як керівник проєкту, а потім як координатор Асоціації Єврейського історичного інституту.

4. Музей без стін 2006–2013

Команда музею хотіла якнайшвидше донести місію музею до мешканців Варшави та Польщі. Після конкурсу на проєкт будівлі у 2006 році було організовано міжнародний конкурс на проєкт «інформаційного пункту» на місці майбутнього музею. Конкурс було підготовлено у співпраці з фондом Bęc Zmiana, який одним із перших використав потенціал міського простору для проведення соціально-культурних заходів. На конкурс було подано 29 проєктів з кількох країн. 1 червня 2006 року журі під головуванням Анди Роттенберг оголосило переможця - проєкт польських архітекторів студії Centrala – Grupa Projektowa. Анда Роттенберг, голова журі, підкреслила: «Нас спокусила форма намету, його непостійність. Цей проєкт був створений для активних людей».

У листопаді 2006 року відбулося урочисте відкриття Огеля – синього відкритого шатра, форма якого перегукувалася з незвичними вигинами стін головного залу в проєкті будівлі музею. Саме слово «огель» на івриті означає намет.

На тимчасовій виставці «Як зробити музей» він був представлений у вигляді спеціально облаштованого простору – відокремленого від решти експозиції тканинами з великоформатними фотографіями Огеля, що звисали зі стелі. Посередині, на одній із тканинних стін, транслювалось відео про те, що відбувалось в Огелі, яке можна було дивитися, сидячи на м’яких пуфах. Поруч розташовувався макет рекламного стовпа з афішами до цих заходів.

А з різних боків лунали голоси з питаннями щодо відкриття музею, культури 2.0, мікроісторії та усної історії, які знайшли своє відображення в діяльності Огеля.

5. Створення музею – 2006–2013

9 вересня 2006 р. представники мера Варшави та міністра культури, головний архітектор міста Міхал Боровський та директор Ради розвитку Варшави Богдан Романюк підписали з Райнером Маламакі контракт на виготовлення будівельно-технічної документації для будівлі. Але, щоб підписати контракт знадобилося кілька місяців на доопрацювання дизайну відповідно до зауважень колективу музею та дизайнерів основної експозиції. Studio Lahdelma & Mahlamäki обрали партнерську архітектурну студію з польського боку – Autorska Pracownia Architektury Kuryłowicz & Associates.

Наступним кроком було закріплення акту про заснування. Це сталося 26 червня 2007 року. На церемонії був присутній президент Польщі Лех Качинський, який у своїй промові під час церемонії сказав: «Цей музей є чудовою нагодою для подолання незнання з одного боку та для примирення з іншого». Також були присутні Ганна Гронкевич-Вальц, президент Варшави та Меїр Лау, головний рабин Тель-Авіва.

У акті про заснування зазначали: «На перехресті колишніх вулиць Ґенсія та Заменгофа ми закладаємо фундамент «Неіснуючого міста», колишнього єврейського району Варшави, знищеного нацистськими окупантами, і Акт на будівництво Музею історії польських євреїв».

25 червня 2008 року Департамент розвитку столиці, якому місто доручило управління інвестиціями, оголосив тендер на будівництво музею. Тендер виграла компанія «Полімекс-Мостосталь». Будівництво розпочали 30 червня 2009 року.

6. Відкриття Музею історії польських євреїв

19 квітня 2013 року відбулося офіційне відкриття будівлі музею за участю польської державної влади та гостей з усього світу. Стартували давно заплановані культурно-освітні проєкти: тимчасові виставки, театральна сцена, музична сцена, кіносеріали, просвітницькі заходи для дітей та сімей, наукові лекції. На відвідування основної експозиції відвідувачам музею довелося ще трохи почекати.

Урочисте відкриття основної експозиції Музею історії польських євреїв POLIN відбулося 28 жовтня 2014 року і стало найважливішою подією у музеї того року. Виставку символічно відкрили представники польської єврейської громади різних поколінь: голова ради музею, жертва Голокосту Мар'ян Турський та випускниця школи Лаудер-Мораша у Варшаві 13-річна Йоазія Відла. Гості мали можливість відвідати основну експозицію, а ввечері приєдналися до тисячної аудиторії церемонії Gramy Otwarcie! У церемонії взяли участь Президент Польщі Броніслав Коморовський, Президент Ізраїлю Реувен Рівлін, Прем’єр-міністр Польщі Ева Копач, спікери Сейму та Сенату Польщі, Президент Варшави та делегації з багатьох країн світу. На церемонії були присутні понад 1500 гостей, про це писали понад 600 журналістів.

Відкриття основної експозиції супроводжувалося насиченою програмою заходів, які відбувалися 28-30 жовтня 2014 р. Були організовані спеціальні екскурсії для представників єврейських громад, журналістів, жителів Муранова, меценатів і творців музею, а також низка освітніх та мистецьких заходів, пов’язаних, як із змістом основної експозиції, так і з процесом створення музею та виставки, представленням сучасних явищ єврейської культури.

Календар Музею історії польських євреїв POLIN (1993–2014)

 

1993 рік

 

• Директор з організації та інформації Єврейського історичного інституту Гражина Павляк, відвідує відкриття Музею Голокосту у Вашингтоні; після повернення до Польщі пропонує створити музей при Асоціації Єврейського історичного інституту, який представлятиме історію євреїв у Польщі.
• Колишній президент Ізраїлю Хаїм Герцог і президент Фонду Лаудера Рональд С. Лаудер, очолюють Міжнародний почесний комітет; незабаром після цього комітет включає лідерів світових єврейських організацій і політиків (зокрема, Яна Новака-Єзоранського, Яна Карського, Збіґнєва Бжезінського; підтримку проєкту також висловлюють: Гілларі Клінтон, Стюарт Е. Айзенстат, Шевах Вайс і Герсон Зогар); Метою Комітету є поширення ідеї проєкту «Музей», отримання підтримки світових організацій та координація діяльності на міжнародному форумі.

1994 рік

• Асоціація Єврейського історичного інституту починає співпрацю з колишнім директором і засновником Музею діаспори в Тель-Авіві та Музею Голокосту у Вашингтоні Єшаджагу Вайнбергом. Разом з ним представники Асоціації готують загальні пропозиції та бюджет проєкту.
• Під час зустрічі у Генеральному консульстві Польщі в Нью-Йорку в присутності понад 150 діячів з усього світу відбувається урочисте відкриття проєкту музею та його перша закордонна презентація.

1996 рік

• Правління Єврейського історичного інституту офіційно призначає проєктну групу Музею історії євреїв у Польщі під головуванням Єшаягу Вайнберга та керівником проєкту – Єжи Гальберштадта. Завданням колективу є розробка програми музею, налагодження співпраці в країні та за кордоном з людьми та інституціями, які можуть допомогти в реалізації проєкту, та керівництво роботами.
• Фонд Рональда Лаудера виділяє перші кошти для роботи команди дизайнерів музею.

1997 рік

• Згідно з нотаріальним актом, Варшава надає Єврейському історичному інституту постійне користування 13 000 м² землі для будівництва музею в самому центрі довоєнного єврейського кварталу, навпроти Пам’ятника героям гетто.

1998 рік

• Hа ділянці, призначеній для будівництва музею, розпочинаються археологічні роботи.

1999 рік

• Дизайнером постійної експозиції музею обирають британську компанію Event Communications, яка наступного року починає роботу над програмою експозиції.

2000–2003 роки

• Розробка програми постійної експозиції (Мастерплан): вибір найважливіших тем, ключових елементів експозиції; перший поділ на галереї, що відповідають епохам.
• 2002: постійним консультантом виставки стає Барбара Кіршенблатт-Ґімблетт, професор кафедри виконавських мистецтв Школи мистецтв Тіша Нью-Йоркського університету, культурний антрополог, дослідник сучасної музеології.
• 2003: Уряд Польщі заявляє про фінансову участь у будівництві музею.

2005 рік

• Мер Варшави Лех Качинський, міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Вальдемар Домбровський та віцепрезидент Асоціації Єврейського історичного інституту в Польщі проф. Єжи Томашевський, підписали угоду про створення спільної культурної установи під назвою Музей історії польських євреїв. Першим директором музею стає Єжи Гальберштадт.
• Асоціація Єврейського історичного інституту оголошує Міжнародний архітектурний конкурс на проєкт будівлі музею. Зі 119 заявок журі відбирає 11 кандидатів, яких запрошує взяти участь у майстер-класах та підготувати конкурсний дизайн. Перемагає Райнер Махламякі (Архітектори Lahdelma & Mahlamäki, Фінляндія).

2006 рік

• Асоціація Єврейського історичного інституту у співпраці з музеєм запускає історичні програми, присвячені особистим історіям польських євреїв: Програма збору сімейних реліквій, Польське коріння в Ізраїлі та Порятунок єврейського світу в Польщі.
• На місці майбутньої будівлі музею розпочинає свою діяльність Огель (єврейський намет), в якому здійснюється мистецька, культурна та інформаційна діяльність, що анонсує діяльність музею.

2007 рік

• Відбувається офіційне оформлення засновницького акту музею. У ньому беруть участь представники вищої державної влади з Польщі та світу, в т.ч. тогочасний президент Польщі Лех Качинський, президент Польщі в 1995–2005 рр.,Олександр Квасьневський, президент Німеччини в 1984–1994 рр., Ріхард фон Вайцзеккер, представник президента США Теві Д. Трой, представники Католицької Церкви, в т.ч. кардинал митрополит Варшави Казімєж Нич, друзі музею - тодішній єврокомісар з питань регіональної політики Данута Хюбнер, колишній голова Кнесету Шевач Вайс, колишній головний рабин Ізраїлю Меїр Лау, головний рабин Польщі Міхаель Шудріх.

2007–2012 роки

• Асоціація Єврейського історичного інституту збирає кошти від приватних і інституційних донорів у Польщі та в усьому світі (Capital Campaign) для створення основної експозиції музею. Зусилля фандрейзингу Асоціації Єврейського історичного інституту дають змогу значно підтримати поточну програмну діяльність музею.

2009 рік

• Урочистий початок будівництва музею.

2011 рік

• Завершення роботи над детальною документацією концепції експозиції, яка точно визначає її структуру та зміст. На цьому етапі співпраця з Event Communications завершується.
• Розпочинається реконструкція першого елемента постійної експозиції – дерев’яного даху та склепіння синагоги XVII століття у Гвіздці. У воркшопі та освітньому проєкті «Gwoździec: Re! Construction» беруть участь студенти з Польщі, Ізраїлю та США, які під керівництвом міжнародної команди істориків, архітекторів та художників спільно створять один із головних об’єктів експозиції – "Містечко".
• Польська компанія Nizio Design International обрана для завершення проєктування та будівництва постійної експозиції на основі концепції Event Communications.

2013 рік

• 19 квітня: Офіційне відкриття будівлі музею за участю представників польської державної влади та гостей з усього світу. Започатковуються культурно-освітні проєкти: тимчасові виставки, театральна сцена, музична сцена, кіносеріали, освітні заходи для дітей та сімей, наукові лекції.

2014 рік

• 28 жовтня: Урочисте відкриття основної експозиції Музею POLIN.